Художниця Оксана Корнієнко на пленері «Славсько. Осінь – 2020»

 

Гумористка, оптимістка, налаштована виключно на позитивні емоції  - і все це про неї, талановиту художницю Оксану Корнієнко із Чернігова, яку учасники пленеру «Славсько. Осінь – 2020» в один голос називають душею нашої веселої творчої компанії. 




Мені дуже приємно, що у нас на двох із пані Оксаною 99 (!!!) спільних друзів у Фейсбуці. І всі вони – митці, яких я із великою радістю хочу привітати із Міжнародним днем художника. «Скажи мені, хто твій друг і я скажу – хто ти…» Дрібничка, а на душі - сонячно…




Знаю і вірю, що по завершенню пленеру у Карпатах  до гурту наших спільних  із Оксаною Корнієнко  друзів «приплюсується» ще кілька непересічних творчих особистостей. Адже позитивне тягнеться до позитивного. Ось так і приростає когорта світлих, відкритих серцем і думками особистостей, для яких Творчість – завжди була і залишається на першому місці. 




Ну, а тепер кілька ремарок на тему : як формувалася команда учасників пленеру «Славсько. Осінь – 2020» і як у наші лави «влилася» ця жінка, наділена унікальним почуттям гумору… Організаторка пленеру Тетяна Ціко кілька разів запрошувала пані Оксану до себе на творчі вакації. Але, як мовиться, не судилося.



 Оксана Корнієнко – буквально на розхват, на неї щороку «полюють» організатори низки найпрестижніших мистецьких пленерів світу. І знають - чому.  Картини у пані Оксани – очей не відірвати. Правду кажу. Сам бачив. Це – вищий пілотаж у професії художника.  Протягом довгих років праці на благо Мистецтва Оксана Корнієнко виробила свій неповторний, притаманний лише їй стиль і свою авторську манеру.  Її наповнені світлом роботи не переплутаєш із картинами  інших художників : це живопис найвищого рівня. Моя співрозмовниця відверто не розуміє колег по творчому цеху, які із року в рік тупо «штампують» свої заяложені сюжети, паразитують на кон”юнктурних темах,  живуть у прагматичній «шкаралупі» сірятини,  намагаючись таким чином «втриматися на плаву». І «почивають на лаврах» -  завдяки  здобуткам минулих років. 



Пані Оксана дивиться на світ свіжим, незамуленим поглядом справжнього художника. Коли сів писати про неї цей бліц-пост, у памяті «випірнула» крилата фраза сучасного філософа і письменника Аль Квотіона : «Будь-яка картина - це замкова щілина, крізь яку можна підглянути душу художника.» Оксано, знімаю перед вами капелюха : у Вас – прекрасна душа! Тому і картини – просто дивовижні.  




 Так приємно протягом десяти пленерних днів спілкуватися на природі, сидіти за одним обіднім столом і дихати одним свіжим гірським повітрям із Людиною, яка щиро  любить все, що бачить навколо себе. І відтворює це на полотні - у позитивній тональності. Помітив : коли Оксана Корнієнко малює, завжди посміхається. І посмішка у неї – не голівудська, а-ля «kip smayling»…

Це посмішка справді щасливої Людини – творця. І душа нашого пленеру Оксана Корнієнко, створюючи все нові й нові роботи, відкрито дарує цю посмішку навколишньому світові і своєму оточенню. Від перебування у Славсько, до якого дісталася лише із третьої спроби, у моєї співрозмовниці  – дуже позитивні враження. Побачене і переосмислене в Карпатах перевершило її сподівання. Поцікавився : «Якщо Тетяна Ціко запросить Вас до  Арт – резиденції  вдруге – поїдете?» Оксана без розкачки відчеканила : «Поїду. Просто люблю людей, які люблять інших людей, так як наша Тетянка…»



 Я й не чекав  протилежної відповіді. Адже і сам такий. Не люблю хитрунів, мовчунів, пристосуванців, людей «із подвійною бухгалтерією»,  про яких кажуть :  «Він (вона)  сам (сама) собі на умі…» Взагалі не люблю нещирих – від спілкування із такими самозакоханими «персонажами» добра годі й чекати… На жаль, і у мистецькому середовищі такі «кадри» трапляються. Перевірено власним досвідом. І – не раз… 




Знаю, що у епоху  заздрості, хитрості і підступності бути чесним і порядним у ставленні до інших не є найкращою  тактикою. Та що поробиш : звички міняти – себе занапастити... Ось чому моє журналістське  серце якраз і  горнеться до таких світлих і відкритих людей, як талановита миткиня із Чернігова Оксана Корнієнко.  



Ну, а про що ми спілкувалися із цією глибоко симпатичною мені Людиною на фоні фантастичної природи Карпат  ви зможете дізнатися із її інтервю, яке я розміщую у коментарях до посту. 



Незабаром воно стане однією із складових телевізійної програми «Мистецька хвиля +» на каналі Ukrvideotravel y YuoTube. Дочекайтеся!

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Творческий вечер моего друга актера театра и кино Юрия Яковлева-Суханова

Міжмузейний виставковий проєкт художника Анатолія Криволапа «Ніч…Відбиток часу»

The Music Croup KHUKH MONGOL : древнее монгольское горловое пение