Художниця Оксана Корнієнко на пленері «Славсько. Осінь – 2020»
Гумористка, оптимістка, налаштована виключно на позитивні емоції - і все це про неї, талановиту художницю Оксану Корнієнко із Чернігова, яку учасники пленеру «Славсько. Осінь – 2020» в один голос називають душею нашої веселої творчої компанії.
Мені дуже приємно, що у нас на двох із пані Оксаною 99 (!!!) спільних
друзів у Фейсбуці. І всі вони – митці, яких я із великою радістю хочу привітати
із Міжнародним днем художника. «Скажи мені, хто твій друг і я скажу – хто ти…»
Дрібничка, а на душі - сонячно…
Знаю і вірю, що по завершенню пленеру у Карпатах до гурту наших спільних із Оксаною Корнієнко друзів «приплюсується» ще кілька непересічних творчих особистостей. Адже позитивне тягнеться до позитивного. Ось так і приростає когорта світлих, відкритих серцем і думками особистостей, для яких Творчість – завжди була і залишається на першому місці.
Ну, а тепер кілька ремарок на тему : як формувалася команда учасників пленеру «Славсько. Осінь – 2020» і як у наші лави «влилася» ця жінка, наділена унікальним почуттям гумору… Організаторка пленеру Тетяна Ціко кілька разів запрошувала пані Оксану до себе на творчі вакації. Але, як мовиться, не судилося.
Оксана Корнієнко – буквально на розхват, на неї щороку «полюють» організатори низки найпрестижніших мистецьких пленерів світу. І знають - чому. Картини у пані Оксани – очей не відірвати. Правду кажу. Сам бачив. Це – вищий пілотаж у професії художника. Протягом довгих років праці на благо Мистецтва Оксана Корнієнко виробила свій неповторний, притаманний лише їй стиль і свою авторську манеру. Її наповнені світлом роботи не переплутаєш із картинами інших художників : це живопис найвищого рівня. Моя співрозмовниця відверто не розуміє колег по творчому цеху, які із року в рік тупо «штампують» свої заяложені сюжети, паразитують на кон”юнктурних темах, живуть у прагматичній «шкаралупі» сірятини, намагаючись таким чином «втриматися на плаву». І «почивають на лаврах» - завдяки здобуткам минулих років.
Пані Оксана дивиться на світ свіжим, незамуленим поглядом справжнього художника. Коли сів писати про неї цей бліц-пост, у пам”яті «випірнула» крилата фраза сучасного філософа і письменника Аль Квотіона : «Будь-яка картина - це замкова щілина, крізь яку можна підглянути душу художника.» Оксано, знімаю перед вами капелюха : у Вас – прекрасна душа! Тому і картини – просто дивовижні.
Комментарии
Отправить комментарий