Сергей Комиссаров видит наш мир так...

  Я люблю вас, люди! Більше 1000 (!!!) щирих, яскравих і креативних поздоровлень я отримав у свій День народження. Таким чином, минулорічний рекорд перевершено – і це дуже приємно! На практиці це означає, що я недаремно працюю на тернистій ниві Журналістики, практично щодня популяризуючи українську Духовність та Культуру. І мою роботу помічають друзі та симпатики в різних куточках нашої планети. Дякую за океан Любові та Ніжності у ставленні до мене! Ви – справжні. Особливо приємно було отримувати вітання від друзів у «приват»… Цього разу месенджер порадував як ніколи : із найбільш близькими моїми друзями і подругами ми гомоніли про потаємне, згадуючи найкращі (за нашою спільною версією) моменти такого швидкоплинного життя… А які чудові ностальгічні фото ви мені подарували у День народження!?!.. В моєму архіві донині їх не було. Тепер – маю, і буду берегти, як зіницю ока… «Как молоды мы были, как искренне любили, как верили в себя…» Чудову світлину, якою я сьогодні хочу проілюстру

  Вот оно какое – пенье горловое! Хочу   от всей души поблагодарить учредителя и   директора издательства   «Саммит-книга» Ивана Степурина за уникальную возможность – никуда на выезжая из Киева, насладиться древним монгольским горловым пением.  Участники презентации книги «Путь цапли» (её автор – известный монгольский писатель, историк и переводчик Цогтсайхан Цеденсоном,   живущий вот уже более 30 – ти лет в Украине) могли прикоснуться к этому неповторимому   музыкальному искусству   в   книжном магазине «Сяйво книги» два дня тому назад.  Перед нами выступили певцы The Music Croup KHUKH MONGOL , которая является визитной карточкой Монголии.  Под несмолкающие аплодисменты артисты, одетые в национальные костюмы, исполнили шесть песен.  А одну из них зрители пели вместе (!!!) с этими колоритными музыкантами и певцами… И, кстати, очень неплохо это у нас получилось…  Словом, презентация книги «Путь цапли», посвященной юности Чингис Хана, прошла на ура! За что – огромная благодарность ор

  В Международный день объятий нужно обниматься по фэн - шую! В смысле – обниматься нужно с пользой и с умом! Ну, и чтобы – на тактильном уровне – приятно было… Я, к примеру, в этот праздничный день с огромнейшим удовольствием обнимаю директора киевской галереи «Митець» Карину Кравец и замечательного искусствоведа Елену Красильникову - потому что время пришло… Пришло время анонсировать очередную коллективную выставку современных художников, которая в галерее «Митець» состоится точно по графику. А именно – 25 января сего года. Кто эти авторы, чем они интересны и чем знамениты – вы узнаете первыми из моих публикаций в Международном Информационном Агентстве УКРПРЕС-ІНФО. Карина и Елена - по большому секрету – сообщили, что 25 января на первой коллективной выставке в Новом году в их уютном арт-пространстве, соберутся очень интересные люди, с которыми мы давно уже не встречались и не обнимались – в силу различных житейских обстоятельств. Поэтому наши дружеские объятия 25 января будут как

  «Ціле життя може зовсім не дорівнювати сумі його відрізків», - досить влучно зазначив свого часу геніальний американський письменник Френсіс Скотт Фіцджеральд у своєму романі «Ніч лагідна». Не знаю чому, але саме ці крилаті слова добре відомої кожному із нас (ще із юності) книги виникли у пам”яті, коли я разом із іншими запрошеними потрапив на відкриття міжмузейного виставкового проєкту видатного українського художника Анатолія Криволапа «Ніч…Відбиток часу». Цей проєкт присвячений 100-річчю Київської картинної галереї. Темою проєкту став нічний пейзаж у творчості художників України ХIX, XX та XXI століть. Серед робіт на цьому мега вернісажі представлені живопис та графіка Анатолія Криволапа, Архипа Куїнджи, Миколи Глущенка, Григорія Світлицького та Тараса Шевченка. Як це не парадоксально, але у величезній колекції картин, які зберігаються у Київській картинній галереї, є не більше десяти (!!!) робіт, безпосередньо присвячених темі української ночі. Тому на виставці домінували ро