Художники Алла Кислякова і Олексій Чеботару на пленері «Славсько. Осінь – 2020»

 

Замикаючи коло перше моїх бліц - розповідей про кожного із учасників пленеру «Славсько. Осінь – 2020», хочу розповісти вам про вельми цікавий творчий і сімейний тандем.




 Йдеться про молодих талановитих  художників  Аллу Кислякову і Олексія Чеботару із Києва, які також вже далеко не перший раз приїздять до цього казкового карпатського містечка на запрошення Тетяни Ціко.



 І Алла, і Олексій закохані у Карпати. У буквальному сенсі цього слова. «Побачити тутешні вершини і відтворити їх на полотні  - велике щастя,» - у один голос кажуть митці.



 Вони навіть не приховують свого щастя.  А ще кожен черговий  приїзд цього подружжя  до Славсько – це могутній  стимул для  них у подоланні все нових і  нових творчих вершин у сучасному живописі.  Цікаво, що спілкуючися із Аллою і Олексієм,  я зрозумів це ще протягом наших попередніх зустрічей на пленерах. А тепер із задоволенням констатую : градус їхньої любові до навколишніх гір зростає на очах! 



Завжди у парі, завжди у гарному творчому тонусі, завжди із посмішками на обличчі…  Алла і Олексій  -   постійно у русі. Їх не часто побачиш із мольбертами у руках безпосередньо  біля Арт – резиденції. Це й зрозуміло :  ближні стежки і полонини подружжя вже давно вивчило на зубок. Отож, вони прагнуть рухатися далі і ще далі, розширюючи географію Славсько… Адже Карпати – безмежні. Це – аксіома. 



 З раннього ранку і до пізнього вечора Алла і Олексій досліджують унікальний за красою світ величних зелених гір, які поступово змінюють колір свого вбрання. 




Кожен новий день лише додає нових фарб  на їхніх полотнах : жовте, золоте, багряне вбрання дерев і кущів викликає у них захват і бажання малювати без зупинки…  Є у наших друзів одна незаперечна перевага – вони на колесах. І ця мобільність дозволяє їм малювати авторські роботи у потаєнних  куточках Славсько.



 Ці роботи викликають захоплення і подив у інших учасників нашого арт-дійства. Головне питання колег  : «І де ж вам, друзі,  поталанило підгледіти таку дивовижну красу?!?» У відповідь Алла і Олексій лише посміхаються : «Землю треба бачити … ногами. Так – цікавіше!»




Я із великим інтересом не перший рік поспіль спостерігаю за тим, як зростає мистецький рівень кожного із героїв мого посту. Неодноразово відвідував їхні колективні і персональні виставки. Нині помічаю : Алла і Олексій приїздять до Славсько не просто малювати і відпочивати. Вони черпають тут силу і натхнення! По секрету усьому світу : у нашого арт-заходу немає статусу «пленеру – симпозіуму». 



А дарма! Позаяк буквально кожного вечора, по завершенню смачної вечері, ми довго-довго не розходимося по своїх кімнатах у Арт-резиденції Тетяни Ціко. Сидимо біля каміну,спілкуємося між собою, ділимося не тільки  найсвіжішими враженнями від перебування у осінніх Карпатах, а й слухаємо дуже цікаві розповіді одне одного… В тому числі  - оповідки  Алли і Олексія, яким нещодавно довелося протягом цілого року викладати ази сучасного образотворчого мистецтва китайським студентам.


 І не в Україні, а  безпосередньо на території Китайської Народної Республіки. Це – унікальний педагогічний досвід для подружжя. Коли (вже вкотре!) слухав колоритні  історії Алли і Олексія про їхнє перебування у Піднебесній, то спіймав себе на думці : з нами спілкуються не лише класні  художники, а й практично цікаві письменники! Куди там новомодним блогерам до них братися!



 Адже і Алла, і Олексій не просто працювали у КНР. Вони детально вивчали побут, традиції, звичаї і національну кухню цієї величезної за територією і колосальної за кількістю населення держави. Цікаво, що подружжю неодноразово  пропонували залишитися у Китаї ще на один рік – там дуже цінують (і в матеріальному плані – також) українських  спеціалістів. Але Алла і Олексій вирішили : «Ні, дякуємо! Краще повертаємося додому. І справді, угостях – добре, а вдома – ліпше! Нам і в Україні є чим зайнятися..» І ось тепер, повернувшися на Батьківщину, вони  із подвійною енергією малюють чудові картини, готуючись до нових виставок. І щиро радіють із того, що двері Арт-резиденції Тетяни Ціко зажди гостинно відкриті перед ними. 



До речі, у день нашого приїзду до Славсько Тетянка започаткувала конкурс на назву її Арт – резиденції. Найбільшу кількість цікавих назв у нашу спільну скарбничку ідей «наскирдували» …  Алла і Олексій. Вони – такі : креативні і мудрі! Тут, як у приказці : «Одна голова – добре, а дві – краще!» Ну, а більше про головні враження від перебування цього глибоко симпатичного мені творчого тандему у Славсько ви дізнаєтеся, подивившись невеличке інтерв”ю у коментарі до цього посту. 



Цілком зрозуміло, що давали його Алла і Олексій РАЗОМ. А інакше й бути не могло – сім”я є сімя!  

#ПленерСлавсько_Осінь_2020 #пленеруКарпатах #Карпати #Карпатськаприрода #ВідпочинокуСлавсько #УКРПРЕС_ІНФО #Ukrvіdeotravel #СучаснеМистецтво #ТетянаЦіко #СергійКомісаров #ОксанаКорнієнко #МаріяВорончак #ОлексійЧеботару #АллаКислякова #ГаннаПримакова #НаталіяЗакревська_Анікіна #ОльгаЛаптева #НаталіяЛевітасова #СтефаніяЛевкович #NataLevitasova #Мар_янаОнацьРоманець

#ДенВер_Арт #ІгорСокол

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Творческий вечер моего друга актера театра и кино Юрия Яковлева-Суханова

Міжмузейний виставковий проєкт художника Анатолія Криволапа «Ніч…Відбиток часу»

The Music Croup KHUKH MONGOL : древнее монгольское горловое пение