Довгоочікувана новина : я отримав звання Міжнародний Посол Миру!
Валіза, вокзал… увесь Світ. Або – і цілого Світу замало! Ні, я не про Джеймса Бонда. Я – про себе. У цей похмурий лютневий день хочу поділитися із вами, дорогі мої друзі, великою радістю : щойно отримав повідомлення з-за кордону, від якого на душі – тепло та сонячно… Ще вчора, попередньо підготувавши мене до цієї приємної звістки морально, добрі люди натякнули : «Незабаром буде і на твоїй вулиці свято, Сергію… Очікувати залишилося вже лічені години…»
І ось – наче блискавка - новина, яка надійшла на електронну пошту! Мій добрий старий друг і бойовий побратим по Товариству Дружби «Україна – Болгарія» Віктор Солдатенко повідомив: «Світовий літературний форум за мир та права людини підтверждує, що
СЕРГІЯ КОМІСАРОВА – за успішним узгодженням зі «Світовим літературним форумом за мир та права людини – «WLFPH» та за підтримки (комітету) Цілей Стабільного Розвитку Об”єднаних Націй (SDG) та цілей WLFPH у створенні обізнаності щодо пропаганди глобальної економічної та політичної стабільності шляхом промоції універсальних моральних цінностей, толерантності щодо освіти, гармонійної міжконфесійної освіти, встановлення культури миру та безпеки та загальних Цілей Стабільного Розвитку у всьому світі – НАГОРОДЖЕНО ЗВАННЯМ МІЖНАРОДНИЙ ПОСОЛ МИРУ».
Оце так констатація факту! Отож, дорогі мої друзі і колеги, віднині я є міжнародним послом Миру. Щиро дякую Президентові Товариства Дружби «Україна – Болгарія», моєму творчому батькові Юрію Івановичу Сєдих, який разом із членами правління Товариства запропонував саме мою кандидатуру для голосування.
Це – надзвичайно висока честь для мене. Як щойно обраний Міжнародний посол Миру я робив й надалі робитиму все від мене залежне для покращення міжнародного іміджу України у світі. Адже настанова великої Лесі Українки «СЛОВО – ЗБРОЯ!», яку я пам”ятаю ще зі студентських років, для мене, як для журналіста, це не просто красива фраза, а керівництво до дії!
Комментарии
Отправить комментарий