Ретроспективна виставка художника Веніаміна Заславського та його доньки Тетяни
Людей цього покоління я поважаю апріорі… Адже вони – ровесники моїх батьків. Це ті, кому нині – за 85-ть років. Ці сивочолі ветерани не із книжок і не із фільмів добре знають, що є голод, що є війна, що є відбудова народного господарства у повоєнні роки… А ще ці люди – якщо вони є митцями – відають, що є справжньою радістю життя, коли йдеться про Творчість.
Саме із такою людиною – талановитим укранським художником Веніаміном Заславським – мені пощастило познайомитися 22 червня цього року на відкритті його Ювілейної ретроспективної виставки у стінах галереї «Митець» Київської організації Національної спілки художників України. Я із першого погляду закохався у живописні полотна майстра. Позаяк це роботи справжнього професіонала, який вже більше 50-ти років свого життя Вірою і Правдою служить Мистецтву. І не лише живопису, а й її Високості сцені. У творчому активі пана Веніаміна – десятки колективних і персональних виставок. Окрім цього, майстер був художником – постановником більш ніж 70-ти спектаклів на різних театральних майданчиках України і зарубіжних держав. На фоні реалістичних картин, присвячених Києву, Єрусалиму і кільком польским містам, ми говорили із паном Веніаміном не лише про сучасне образотворче Мистецтво.
У день початку Великої Вітчизняної Війни розчулений спогадами живописець розповів мені, як його єврейська сім”я ледь не потрапила до лап фашистів і їхніх прихвостнів. Родичам Заславського і йому самому пощастило : вони не стали жертвами Бабиного Яру… Розповів мені Веніамін Заславський також і про роки евакуації із України.
Разом із батьками, братиками і сестричками він кілька років поспіль жив у далекому і, як виявилося, дуже гостинному Киргизстані… А потім, повернувшись до рідного Києва, разом зі своїми ровесниками почав відбудовувати зруйновану війною економіку нашого великого міста… Ну, а далі – все, як у мислячих інтелігентних людей : «…вчитися, вчитися і ще раз вчитися!» І не десь вчитися, а саме у творчому ВНЗ! У якому – по завершенню навчання - потім ще й довелося викладати підростаючому поколінню…
«Як на мене, у цьому світі ніщо не є випадковим. Все, що особисто мені довелося робити, я робив, як мовиться, із дальним прицілом, а не на тяп-ляп, - ділиться своїми заповітними спогадами Веніамін Заславський. – Так само і у Творчості. Я крок за кроком, методино і послідовно просувався до поставленної ще у дитинстві мети : стати професійним художником! І я досяг цієї мети. Сталося це не завдяки, а всупереч життєвим обставинам! Саме за це я і поважаю себе…»
Із Ювілеєм Веніаміна Заславського до галереї «Митець» сьогодні прийшло привітати чимало друзів, колег і родичів. Але віншували не лише його. На цій виставці ми побачили також роботи доньки Ювіляра – художниці Тетяни Заславської. Спогладання картин цієї мисткині викликає подив і захоплення : молодець, батькові є чим пишатися за свою доньку!
Про що ми говорили із учасниками вернісажу Веніаміна і Тетяни Заславських, ви дізнаєтеся із чергового випуску телевізійної програми «Мистецька хвиля +» на каналі Ukrvideotravel y YuoTube. А вас закликаю : знайдіть час і обов”язкого відвідайте цю прекрасно організовану виставку! Все, що побачите на картинах, є правдою нашого життя. І це – вражає…
http://ukrpres.info/2021/06/22/%d1%80%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%be%d1%81%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%d0%ba%d0%b0-%d1%85%d1%83%d0%b4%d0%be%d0%b6%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d0%b2/
Комментарии
Отправить комментарий